Волочиська районна державна адміністрація
Логотип Diia Державний Герб України
gov.ua Державні сайти України
  Пошук

Легалізація трудових відносин

Легалізація трудових відносин включає в себе, в основному, два аспекти: це легалізація зайнятості та легалізація заробітної плати.

Нелегальна зайнятість – це, звичайно, використання роботодавцями найманої робочої праці без належного оформлення трудових відносин. Для цього роботодавцями крім традиційного використовуються й інші способи: це так звані стажування чи застосування випробувального терміну або оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час. При цьому роботодавці здебільшого трактують ці поняття на свій лад, переконуючи себе, що на цей період можна працівників офіційно не оформляти.

Цікаве питання також працевлаштування найманих працівників під виглядом укладення з ними цивільно-правових договорів. При цьому не виникають трудові відносини, які регулюються трудовим законодавством і працівник не має права на відпустки та оплату лікарняних. Проте слід брати до уваги, що цивільно-правові договори застосовуються, як правило, для виконання конкретної роботи, що спрямована на одержання результатів праці, і у разі досягнення цієї мети договір вважається виконаним і дія його припиняється.

Що стосується «тіньової» заробітної плати, або так званої заробітної плати «в конвертах» – тут також багато цікавого.

Інколи підприємства (особливо це стосується малого бізнесу) платять своїм працівникам дві заробітні плати: офіційну і неофіційну. Це вигідно роботодавцю, і працівник, ніби, не ображається, оскільки йому надається можливість заощадити на податку з доходів фізичних осіб. Тільки ось ні керівники таких підприємств, ні їх працівники не замислюються про ті наслідки, які можуть виникнути.
Небезпека «тіньової» зарплати, як і «тіньової» зайнятості, полягає не тільки у тому, що бюджет недоотримує кошти, мінімізуються надходження до Пенсійного фонду, а особливо в тому, що люди не матимуть змоги отримати пенсію, яка відповідає рівню їхньої реальної зарплати.

Отримання заробітної плати в «конверті» – це, перш за все, удар по пенсійних накопиченнях громадян. Адже нарахування страхових внесків на обов’язкове пенсійне страхування здійснюється роботодавцем тільки виходячи з офіційної суми заробітної плати. Крім того, у разі виникнення потреби у придбанні, будівництві чи ремонту житла, навчання або лікування, громадянам, що отримують зарплату «в конверті», буде вкрай важко отримати кредити потрібного розміру.

У разі вивільнення у випадку скорочення чисельності або штату працівників, або ж при виникненні проблем зі здоров’ям, працівник не отримає компенсаційних виплат і оплати лікарняного листа, або вони розраховуватимуться тільки з офіційної, малої заробітної плати.

Таким чином, влаштовуючись на роботу неофіційно, працівник повинен чітко усвідомлювати: якщо зарплату виплачують «в конверті», це означає, що роботодавець, швидше за все, не укладе трудовий договір, а також не здійснюватиме відрахування з неофіційної зарплати єдиного соціального внеску до Пенсійного фонду, а це неминуче призведе до того, що: вимагатимуть працювати понад норму, а то і без вихідних без додаткової оплати праці; не буде доплат за роботу в нічний час, за наднормативні роботи і роботу у святкові дні, а також індексації заробітної плати у зв’язку із зростанням індексу інфляції; не буде вихідної допомоги при звільненні працівника через скорочення штатів; не буде ніяких соціальних гарантій, передбачених для працівника; не буде права на відпустку, в тому числі, і на відпустку в зв’язку з вагітністю, пологами і для догляду за дитиною, грошової компенсації за невикористану відпустку; не буде права на достроковий вихід на пенсію (якщо робота пов’язана з шкідливими умовами праці); не буде права на охорону праці; працівник не матиме змоги зареєструватись в центрі зайнятості як безробітний та отримати відповідну допомогу та багато інших негативних наслідків.

Відповідно до ст. 43 Конституції України кожна людина має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку вона вільно обирає або на яку вільно погоджується.

А) Економічні й соціальні гарантії. Це означає, що після офіційного укладання про прийняття працівника на роботу ДФС працівник користується такими правами, як право на гарантований розмір заробітної плати , право на відпустку, у тому числі відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами, право на оплату лікарняного, право на зарахування виробничого стажу.

Основними видами соціального забезпечення і захисту населення є:

- пенсійне забезпечення;

- соціальне страхування;

- допомога сім’ям з дітьми;

- пільги щодо оплати житлово-комунальних послуг, транспортних послуг;

- індексація грошових доходів населення;

- державна соціальна допомога малозабезпеченим сім’ям

Б) Трудові гарантії. Укладення трудового договору та запис у трудовій книжці захищають найманого працівника відповідно до чинного трудового законодавства у разі порушення його прав, а саме: якщо роботодавець затримує виплату заробітної плати, відмовляється оплатити виконану роботу, не додержується інших свої зобов’язань. Відсутність офіційно оформлених трудових відносин між роботодавцем і працівником означає, що працівник не має всіх вище перелічених гарантій.

Законодавством заборонено платити працівнику менше за мінімальну заробітну плату.

  1. Контрольні функції у сфері праці покладено на Державну службу України з питань праці (Держпраці) (ч.1 ст. 259 КЗпП), а реалізують їх посадові особи Держпраці та її територіальних органів – інспектори праці.

Право проводити перевірки у сфері праці та зайнятості, накладати штрафи за порушення, складати протоколи про адміністративні правопорушення делеговано й органам місцевого самоврядування (ОМС) (ст. 17, 18, 34 Закону “Про місцеве самоврядування в Україні” від 21.05.1997 №280/97-ВР далі – Закон №280), п.2 ч.1 ст.255 Кодексу України про адміністративні правопорушення – КпАП).

      Контроль повноважень у сфері праці отримали виконавчі органи міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об’єдниних територіальних громад. Закон №280 закріпив за ОМС право проводити перевірки і накладати штрафи. Постанова №823 дала змогу реалізувати право на практиці, ОМС можуть перевіряти всіх роботодавців – як юридичних осіб усіх форм власності, так і ФОП з питань:

  • Своєчасна та повна оплата праці;
  • Додержання мінімальних гарантій в оплаті праці;
  • Оформлення трудових відносин.
  1. З врахуванням розміру мінімальної заробітної плати, актуальної з 1 січня 2020 року, встановлені такі розміри штрафних санкцій за порушення трудового законодавства, передбачених ст.265 Кодексу Законів про Працю України:

 

фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків

47 230 грн

десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення

До юросіб та ФОП, які використовують найману працю, та є платниками єдиного податку 1–3 груп, — попередження.
За повторне протягом двох років з дня виявлення порушення — 30 розмірів мінімальної зарплати за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення (141 690 грн)

 порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі

14 169 грн

 у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення 

 недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці 

9446 грн.

 у двократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення

 

 

 недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених законами України «Про військовий обов’язок і військову службу», «Про альтернативну (невійськову) службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»

18 892 грн.

 у чотирьохкратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення. А до роботодавців – «єдинників» І-ІІІ групи застосовуватиметься лише попередження.

за недопуск інспектора праці до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні

14 169 грн.

 у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення

не допустить фахівців Держпраці до перевірки з питань фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків

75 568 грн

у шістнадцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення

порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами другим – сьомим частини другої статті 265 КЗпП України 

4723 грн

у розмірі мінімальної заробітної плати. За повторне протягом року з дня виявлення порушення — 2 розміри мінімальної зарплати за кожне таке порушення (9446 грн)

 

 

 

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора