Волочиська районна державна адміністрація
Волочиський район, Хмельницька область

РЕКОМЕНДАЦІЇ з сівби озимих зернових культур у Хмельницькій області під урожай 2019 року

Національна академія аграрних наук України

Департамент агропромислового розвитку, екології та природних ресурсів Хмельницької ОДА

Хмельницька державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту кормів та сільського господарства Поділля


Самчики - 2018


У сільськогосподарських підприємствах Хмельницької області накопичений великий багаторічний досвід з вирощування озимих зернових культур. Хмельницькою ДСГДС ІКСГП НААН проведено великий об’єм досліджень щодо адаптації нових сортів та вивчення їх продуктивності в умовах регіону, окремих елементів технології вирощування, які виникають під впливом багатьох чинників – зміни кліматичних умов, стрімкого падіння рівня природної родючості ґрунту, строкатості господарств за їх технічною забезпеченістю, економічними можливостями, тощо.

Погодні умови останніх років відзначаються наростанням екстремальних явищ, підвищенням і різкими перепадами температури повітря в усі пори року, нерівномірністю випадання опадів та волого забезпечення за фазами росту і розвитку рослин. Ці зміни в погоді потребують заходів із зниження її негативного впливу на продуктивність рослин, корегування окремих елементів технологічного процесу вирощування озимих культур.

Враховуючи все це, неможливо рекомендувати універсальні принципи підготовки і проведення сівби озимих зернових культур. Потрібен індивідуальний підхід до кожного поля з урахуванням цілого ряду чинників, адже технологія вирощування озимих зернових культур буде тільки тоді ефективною, якщо вона буде гармонійно працювати в системі: ґрунтово-кліматичний потенціал регіону - рівень родючості ґрунту – попередник – сорт - строки сівби - норма висіву - збалансована система живлення - збалансований фітосанітарний стан поля - раціональний обробіток ґрунту - збір урожаю.

 

            Погодні умови, як передумова формування майбутнього врожаю озимих культур. Особливістю погодних умов літнього періоду за останні 10 років стало значне підвищення середньодобової температури повітря за умови нерівномірного розподілу опадів та значного їх дефіциту в окремі періоди. Не став виключенням і 2018 рік.

             Зростання середньодобової температури повітря у червні відбувалося на фоні достатньої кількості опадів (190,7 мм), що у 1,8 рази більше середньобагаторічного показника. Температура повітря коливалася від 22,0 0С у І декаді до 18,6 0С, а в середньому була вищою багаторічного показника на 2,50С. Найбільша кількість опадів (88,0  мм або 46,1% загальної кількості) випало у ІІ декаді, тоді як на І та ІІІ припадає, відповідно, 49,4 мм або 25,9 % та 53,3 мм або 28,0 %.

Середньодобова температура повітря у  липні коливалася від 20,2 0С у І декаді до до 23,3 0С – у ІІІ декаді. Сумарна кількість опадів при цьому склала 146,9 мм, що на 18,8 мм або 14,7 % більше середньобагаторічного показника за липень. Найбільша кількість опадів 64,8 мм або  44,1 % та 60,1 мм або 40,9 % випали, відповідно, у І та ІІІ декадах, решта – 22,0 мм або 15 % – у ІІ декаді.

            Початок серпня характеризувався подальшим підвищенням середньодобової температури повітря, у середньому до 24,4 0С – за І декаду, за повної відсутності опадів.

            Таким чином, є всі підстави стверджувати, що, порівняно із попереднім  роком, у цьому році складаються менш сприятливі кліматичні умови для підготовки та проведення сівби озимих культур.

            Багаторічними дослідженнями встановлено, що для гарантованого одержання дружних сходів озимих культур потрібно мати в посівному шарі не менше 10 мм продуктивної вологи. Для подальшого росту і розвитку кількість її в орному шарі ґрунту повинна становити у фазі трьох листків не менше 20 мм, а у фазі кущіння – 30 мм  (табл. 1).

 

1. Оцінка оптимальних запасів продуктивної вологи в грунті

 

Шар ґрунту, см

Запаси води, мм

Якісна оцінка запасів води у грунті

 

0-20

більше 40

добрі

40–20

задовільні

менше 20

незадовільні

 

 

0-100

160

дуже добрі

160–130

добрі

130–90

задовільні

90–60

погані

менше 60

дуже погані

 

Саме тому від перебігу погодних умов  ІІ та ІІІ декади серпня - початку вересня (температурний режим, кількість опадів) будуть залежати особливості підготовки ґрунту та проведення сівби озимих культур в умовах осені 2018 року.

 

Озимі зернові культури в сівозміні. В умовах Хмельниччини добрими попередниками для пшениці озимої є культури, які рано звільняють поле і дають можливість вчасно провести обробіток ґрунту і сівбу. Високі і порівняно стабільні врожаї зерна пшениці озимої доброї якості отримують за розміщення її після гороху, однорічних і багаторічних трав, кукурудзи на зелений корм. Різниця у врожайності по цих попередниках коливається в межах 3–8%.

Непоганими попередниками є ріпак озимий, гірчиця, картопля та соя ранньостиглих сортів.

Можна висівати пшеницю озиму після гречки та кукурудзи на силос. Використання цих попередників залежить від оперативності проведення основного обробітку ґрунту.

Після буряків цукрових та інших пізніх попередників пшениця озима формує добрий врожай тільки за умов достатніх запасів вологи у верхньому шарі ґрунту та сівби її в допустимі строки.

Економічно невигідно сіяти пшеницю озиму повторно та після колосових попередників. При цьому вона на 15-27% більше уражується кореневими гнилями, зріджується, зростає забур’яненість. Урожайність знижується на 23–34%.

Істотний вплив на врожайність пшениці озимої має період повернення її на попереднє місце вирощування в сівозміні. Найменший період, що не знижує її врожайності – 2 роки. Повернення через рік знижує урожайність пшениці озимої після гороху на 12%, після кукурудзи на силос – на 13%, після буряків цукрових, вівса, ячменю – на 25%. Посів протягом трьох років – на 33% в останній рік.

Озимі: жито, ячмінь та тритикале менш вибагливі до попередників. Добрими і практично рівнозначними попередниками для них є зернобобові, кукурудза на силос, картопля рання, овес, гречка. Урожайність жита озимого не знижується за повернення на попереднє місце вирощування через рік, ячменю – через 2 роки.

Науковими дослідженнями і багаторічною практикою доведено, що навантаження сівозмін озимими культурами має обмежений оптимум. Оптимальна площа їх посіву – 25-30% польової сівозміни або 40-45% в структурі зернового клину області. Озимі: тритикале, жито та ячмінь доцільно висівати на 20% площі озимого клину.

 

 Підбір сортів озимих колосових культур. Збільшення виробництва зерна, як основи подальшого розвитку сільськогоспо-дарського виробництва області, і надалі залишається ключовою проблемою. Вирішення цього завдання в господарствах області необхідно проводити шляхом підвищення врожайності зернових культур за рахунок впровадження у виробництво більш високопродуктивних сортів. У зв’язку з цим дуже важливо правильно підібрати сорт (табл. 2), найбільш пристосований для даного господарства і окремого поля.

 

2. Перелік сортів рослин, рекомендованих для вирощування у Хмельницькій області під урожай 2019 року

Культура

Сорт

Рік в ДР

Оригінатор

Якість

Пшениця озима

Антонівка

2008

СГІ

Сильна

Богдана

2006

МІП

Сильна

Борія

2014

ІФРГ

Сильна

Годувальниця одеська

2009

СГІ

Сильна

Заграва одеська

2010

СГІ

Сильна

Землячка одеська

2006

СГІ

Цінна

Злука

2011

ІФРГ

Цінна

Золотоколоса

2006

ІФРГ

Сильна

Колос Миронівщини

2008

ІФРГ

Цінна

Миронівська сторічна

2009

МІП

Цінна

Пилипівка

2001

СГІ

Сильна

Подолянка

2003

ІФРГ

Сильна

Смуглянка

2004

ІФРГ

Сильна

Ювіляр Миронівський

2010

МІП

Цінна

Фаворитка

2005

ІФРГ

Цінна

Чорнява

2010

ІФРГ

Цінна

Жито озиме

Боротьба

1993

ЧІ АПВ

Зерно

Дозор

2005

НСДС

Зерно

Синтетік 38

2006

НСДС

Зерно

Сіверське

2007

ІЗ

Зерно

Ячмінь озимий

Жерар

2010

МІП

Зерно

Буревій

2013

СГІ

Зерно

Паладін Миронівський

2014

МІП

Зерно

Достойний

2006

СГІ

Зерно

 

 

Крім того, для забезпечення більш стабільної урожайності в кожному господарстві треба мати 2-3, а інколи і більше сортів однієї культури. При цьому сорти повинні бути різного ступеня  інтенсивності, бажано, різного строку дозрівання.

Сорти озимої м’якої пшениці за ступенем інтенсивності можна поділити на три групи: високоінтенсивні, напівінтенсивні та проміжні. Останні називають ще сортами універсального типу.

Сорти напівінтенсивного типу найбільш придатні для розміщення по гірших попередниках, на менш родючих землях та при вимушених відхиленнях у строках сівби від оптимальних. Кращими сортами такого типу є Одеська 267, Ювіляр Миронівський.  До подібних можна також віднести сорти з групи універсальних – Антонівка, Вдала, Золотоколоса, Подолянка, Пилипівка, Ліра Одеська. Вищезгадані сорти вирізняються не тільки високим потенціалом продуктивності, але й підвищеною витривалістю до середніх і низьких агрофонів, стресових факторів (низьких температур, посухи) та менше реагують на відхилення строків сівби від оптимальних, як і сорти напівінтенсивного типу.

 Сорти високоінтенсивного типу найбільш придатні для вирощування по кращих попередниках. Вони краще  окупляють добрива, мають високий потенціал урожайності. До цієї групи належать Миронівська Сторічна, Українка одеська, Борія, Смуглянка, Турунчук, Епоха Одеська, Злука.

 

Основні вимоги при проведенні сівби.

Підготовка насіння до сівби. Для отримання повноцінних сходів озимих зернових культур на посів необхідно використовувати не травмоване, виповнене (маса 1000 зерен більше 45 грам) з високою схожістю насіння, яке відповідає вимогам Державного стандарту України (ДСТУ 2240-93).

Одним із основних заходів при підготовці до сівби повинно бути протруювання всього посівного матеріалу, як найбільш ефективного і безпечного в екологічному відношенні способу захисту від ґрунтової та насіннєвої інфекції. Протруювання захищає проростаюче насіння та проростки від ураження в ґрунті збудниками усіх видів сажок, кореневих гнилей, снігової плісняви, септоріозу, а також підвищує польову схожість та зимостійкість рослин. Протруювання проводять за 1–15 днів до посіву. Висів непротруєного насіння не допускається.

Строки сівби. На рівень урожаю озимих зернових культур великий вплив мають строки сівби. Головними факторами, які визначають оптимальні строки сівби, є початок сталого зниження температури повітря до 13–15оС та забезпеченість орного шару ґрунту продуктивною вологою. Сума ефективних температур (вище +5оС) з початку сівби до припинення осінньої вегетації повинна становити 200–250 градусів, що дозволяє рослинам сформувати з осені 2–5 розвинених пагонів.

За даними досліджень науково-дослідних установ Лісостепу і Полісся, в тому числі і Хмельницької ДСГДС ІКСГП, оптимальні строки сівби, внаслідок пом'якшення температурних умов осені і зими, в останні роки дещо змістились у часі, однак основним лімітуючим фактором виступає наявність ґрунтової вологи.

Оптимальними строками для пшениці озимої є 15 вересня – 1 жовтня, ячменю озимого – 20 вересня – 1 жовтня, жита озимого 15 вересня – 5 жовтня. На пізніх строках посіву може не сформуватися нормальний стеблостій і, як наслідок, не буде повноцінного урожаю. Крім того, зимостійкість рослин озимих зернових культур на пізніх строках посіву значно понижена.

Допустимо ранні строки сівби (5 вересня) для пшениці озимої можливі лише за умови осіннього захисту посівів від шкідників та хвороб.

Однією з головних вимог в проведенні сівби є стислі строки її виконання (за 6-8 робочих днів) у найсприятливіший за погодними умовами період. Строки сівби диференціюють залежно від попередника і сорту. Після гірших попередників (кукурудза на силос, гречка і ін.) сівбу проводять в першій половині оптимальних строків. По стерньових попередниках (це як виняток) сівбу проводять в кінці оптимальних та в допустимо пізні строки, що дає можливість уникнути пошкодження рослин шкідниками та хворобами в осінній період.

За забезпечення посівів інтегрованим захистом рослин, до сівби слід приступати дещо раніше, а за відсутності такого захисту строки сівби зміщують на другу половину оптимальних та в допустимо пізні строки.

Норми висіву насіння озимих зернових культур визначають з урахуванням сортових особливостей, попередника, якості і строку підготовки ґрунту, наявності вологи в ньому, строку сівби. Вони встановлюються з розрахунку отримання 360–380 рослин на 1 м2 – для сортів, які добре кущаться і 400 шт./м2. – для сортів з низьким коефіцієнтом кущіння.

Оптимальні норми висіву насіння середньостиглих сортів пшениці озимої становлять – 5,0–5,5 млн., ячменю озимого – 4,5–5,0, тритікале озимого – 3,5–4,0, озимого жита – 4,0–4,5 млн. схожих насінин на 1 га. Більші норми висіву, в зазначених межах, розраховані на бідніші ґрунти і непарові попередники. Для короткостеблових сортів та при запізненні з сівбою норму висіву доцільно збільшувати на 15-20%. Проте, загущувати посіви озимих зернових культур вище 6,0 млн. шт./га недоцільно.

Із способів сівби зернових культур найпоширенішим є звичайний рядковий з міжряддям 15 см. Для умов Хмельницької області ефективним є також вузькорядний з міжряддям 7,5 см, 12,5 см. З метою високоякісного проведення всіх технологічних операцій по догляду за посівами озимих доцільним є застосування технологічної колії або маркерного сліду. При сівбі необхідно забезпечити однакову відстань між насінням в рядку та між рядками. Досягають цього досконалим регулюванням виступу висіваючої частини котушок і відстанню між сошниками та невисокою швидкістю руху агрегату на сівбі.

Глибина загортання насіння  визначається глибиною формування вузла кущення, тому насіння треба загортати трохи глибше місця, де буде знаходитись вузол кущення, враховуючи при цьому можливість осідання ґрунту і нерівномірності мікрорельєфу. Слід також враховувати наявність вологи у верхньому шарі ґрунту. Якщо ґрунт достатньо зволожений, насіння загортають на глибину 4-5 см. Якщо верхній шар ґрунту сухий, а глибше є достатньо вологи, то глибину загортання в екстремальних умовах можна збільшити до 8 і навіть до 9 см. Якщо ґрунт сухий і пізні строки – загортають на глибину 2-3 см з метою максимально ефективного використання очікуваних опадів  і швидкого отримання сходів після ймовірного їх випадання. Однак, такий посів є досить ризикований.             Загалом, до глибини загортання насіння потрібно підходити диференційовано, враховуючи тип ґрунту, вологозабезпеченість під час посіву, якість насіння, сортові особливості, специфічну дію різних протруйників, хімічних та інших препаратів, що застосувалися, на ріст колеоптиле, особливості сівалок, прогноз погоди тощо. При запізненні з сівбою глибину загортання насіння потрібно зменшувати.

Авторський колектив:  Кальніченко В. І. (Хмельницька ОДА), Омелянюк О. Т., Сердюк В. С. (Департамент агропромислового розвитку, екології та природних ресурсів Хмельницької ОДА), Молдован В. Г., Квасніцька Л. С., Кирилюк Д. П., Молдован Ж. А., (Хмельницька ДСГДС ІКСГП НААН).